Вже три тижні діє карантин. Але, пройшовши певну адаптацію, і учні , і їхні батьки зараз у змозі переглянути й певним чином вдосконалити той порядок життя та діяльності, що склався у родинах за таких обставин, коли й працювати, і навчатися, і проводити майже весь час потрібно разом, всією родиною. Безумовно, це абсолютно новий досвід, який виявився для всіх нас несподіванкою. Але…. «дорогу здолає той, хто йде». Тому, вивчаючи різні думки фахівців, побажання батьків, враження дітей, а також досвід родин, де є, на жаль, діти-інваліди, й вони вимушені навчатися вдома, або тих, хто свідомо обрав дистанційне навчання, можна надати рекомендації, що суттєво допоможуть зробити цей час ефективним та психологічно комфортним. Так, дійсно, працювати батькам вдома (що зараз змушені багато хто з них) в оточенні всієї родини, а також навчатися вдома дітям (коли навколо так багато привабливого й того, що відволікає), взаємодіяти іноді цілодобово виявилося досить непростим завданням. Саме те, що поєдналися і в часі, і в одній особі (батьків, наприклад) зовсім різні соціальні ролі, і виявилося найскладнішим. Мама - і вчитель, і працівник, і домогосподиня…. Тато - і вихователь чи викладач, і підприємець, у якого зараз обертом голова, як зберегти бізнес, і турботливий син для своїх стареньких батьків. Або навпаки (про тата і маму). Але це не важливо. Важливо те, як зберегти свій емоційний стан більш-менш спокійним, бо діти зазирають в очі (та й інші члени родини), а там з тривогою запитання: «Все ж буде добре?». Сьогодні ми торкнемося лише деяких аспектів такого нового життя, а саме як організувати час всієї родини, щоб встигнути все і не пересваритися вщент, і зберегти тепло у стосунках, і зберегти себе. Тому що все це мине, а потім знову буде адаптація вже до життя «після карантину», й все налагодиться, але ми маємо пройти цей шлях не спустошеними, а збагатитися новим досвідом, новими уміннями, новими міцнішими родинними зв’язками.
Отже. Розклад, планування. Вкрай необхідна річ, щоб не кидатися з однієї крайності в іншу, не забути те головне, заради чого ми всі навчаємося й працюємо: здоров’я, майбутнє, добрі стосунки. Щоб бути здоровим (і в фізичному, й психологічному аспектах), все має бути дозованим: і навчання, й робота, і відпочинок, і особистісний розвиток. Тому треба скласти такий розклад дня, щоб були і фізкультхвилинки, і навчання, і час, котрий проводитиме разом вся родина, і час для усамітнення. Це обов’язково. Щоб відновити сили, переосмислити якісь моменти, нарешті засумувати один за одним – потрібно розлучатися на певні проміжки часу. Батьки мають демонструвати впевненість і в тому, що вони роблять, і в майбутньому, і в тому, що все з часом вийде. А якщо щось і не виходить – є до кого звернутися за допомогою, бо ж людина не має бути досконалою в усьому. Саме ставлення батьків до подій, вчинків, ситуацій і є тією моделлю поведінки, яку в першу чергу опановує ваша дитина. Хочете, щоб ваша дитина була оптимістом – намагайтеся самі оптимістично ставитись до подій. Але розумно, щоб це не було штучним – діти одразу відчувають награність. Так і в іншому. Хочете, щоб дитина поважала вас – демонструйте повагу до її переживань і потреб. Тому розклад обов’язково повинен враховувати і час для спілкування – і ваш, і з вашими друзями чи родичами, й у ваших дітей із їхніми друзями також, особливо, починаючи з молодшого підліткового віку й до юнацтва.
Намагайтеся пояснити, чому важливо дотримуватися певного розпорядку, переконати, бути прикладом. Саме за допомогою планування можна все встигнути, нічого не забути й відчути задоволення собою, коли все вдалося. Це також формування тієї емоційно-вольової саморегуляції, якої так бракує багатьом дорослим (бо не склалося з цим у дитинстві), щоб досягти успіху.
Планування відпочинку. Як не дивно, але це також важливо. Це допоможе дітям уникненню залежності від безглуздого перегляду соцмереж чи комп’ютерних ігор, формуванню прокрастинації. Але пам’ятайте, не можна забороняти і нічого не пропонувати натомість. Порадити цікавий фільм, книжку, настільну гру, а краще влаштувати перегляд разом, пограти, попустувати, щось позгадувати, щось створити разом – те, що з’єднує, допомагає встановити щирі стосунки. Планування таких заходів є класною мотивацією для дітей робити щось, що потрібно, але і не дуже хочеться).
Зараз прикладів режиму є багато. Але ваш не обов’язково має відповідати чиїмсь стандартам. Нехай він буде ваш особистий, створений для потреб вашої родини, і подобатись вашим рідним. Безумовно, він не буде «непохитним». Але організовувати, нагадувати, спрямовувати, допомагати не забути важливе – ось його мета й завдання.
З наступного тижня ми запропонуємо вам Щотижневий розклад: Важкий понеділок (як можна зробити його не дуже важким), Розумний вівторок (розганяємось…), Культурна середа (надихнув День безкоштовного відвідування музеїв), Чистий четвер (наведення ладу у справах та думках), Підсумкова п’ятниця (зрозуміло вже з назви) та…. Чарівні вихідні (насичені, незабутні, приємні))). І будьте здорові!!!
