Я – клітинка твоя, Україно
Відіслано Binka в 09/09/2016 17:10
Поетичний конкурс «Моя Україна» серед школярів Дарницького району, створений до Дня Незалежності України, зібрав понад 330 дитячих віршів про Батьківщину, героїв АТО, мову, природу. Письменники і діячі мистецтв, які входили до суддівської колегії, відібрали понад 70 авторів до літературного альманаху «Я – клітинка твоя, Україно», який вийшов друком до 25-ї річниці Незалежності України. Пишаємось тим, що поетичні твори наших учнів увійшли до цього альманаху!

Щоб прочитати поезії наших учнів, що увійшли до альманаху - натисніть ДЕТАЛЬНІШЕ.


Розширені новини
АННА СІРКО

ОСЯЯНА СОНЦЕМ, ТИ ВИБИТА З СИЛ


Край гарний, прозорий, незайманий. Був!
Не мав він ніколи азарту
до сутичок марних.
Відкритий усім, привітний він з кожним.

А як же ж віддячили?
У тиху годину,
поки вся наївна Вкраїна дрімала,
Напали, покрали, спалили,
шматки від землі відірвали.

Сусіди ж - жаліють словами.
А думки про те, що чим слабша -
тим легше напасти.
Ненько моя! Лелеко безкрила!

Осяяна сонцем, ти вибита з сил.
Але ти не здашся,
бо в тебе вогонь ще горить.

Маленька свіча у душі -
то сини-українці .
Хоч сили й не рівні - козак невгамовний
За честь i за волю боротися буде .


ЮЛІАНА КОЛЕСНІКОВА

НЕ ЗНАТИ БРАТОВБИВСТВА


Я бачила, як помирають зорі
Не в небі синьому - у глибині очей.
Мій спокій жив не в тій сліпій покорі
Мій спокій їм не підставляв плечей.

Куди не глянь - скрізь море технологій
Чому ж тоді ми деградуємо, скажіть?
Навіщо зброю ту, пропасницю страшную,
Ви куєте і кричите: у мирі жить?

У мирі жить! Ви чуєте, - у мирі!
То нащо ведете оту війну?
Чи ж ми такії злі і юродиві
Готуємо вже тисячну труну.

Хоч винен той диктатор, деспот ниций
Чому так важко кров нам зупинить?
Співать пісні б в садку на вечорницях
Не знати братовбивства. Просто жить!

АНАСТАСІЯ ЛИСЕНКО

ЛИСТ БРАТУ НЕ ПО КРОВІ


Привіт, солдате!
Я тебе не знаю,
Але душею й серцем поруч я, повір.
Нащадки козаків, я вас вітаю за те,
Що волі в вас вогонь не догорів.

Можливо, майже однолітки ми з тобою,
А може вдома жде тебе маля.
Проте коли не Ти,
загнемся під ярмом ми,
Ти наш герой, Ти - наше майбуття.

Спасибі, брате, що війни не бачу.
Спасибі, рідний, що дитинство в мене є.
Благаю: не здавайся Ти нізащо!
Не віддаваймо Батьківщини - це святе!